Контроль модуля
Тест № 5. Акліматизація організму
1. Температура тіла:
а) комплексний показник теплового стану організму людини, що відображає складні відносини між виробленням тепла різних органів і тканин і теплообміном між ними і зовнішнім середовищем;
б) один із важливих абіотичних чинників, що впливають на всі фізіологічні функції всіх живих організмів;
в) відмінність між температуою зовнішньою і внутрішньою.
2. Середня температура людського тіла зазвичай коливається в діапазоні:
а) між 36,5 і 37,2 градусами за Цельсієм;
б) між 33,5 і 36,2 градусами за Цельсієм;
в) між 36 і 37 градусами за Цельсієм.
3. Гіпоталамус – це:
а) невелика область в проміжному мозку, що включає в себе велику кількість груп клітин, які регулюють нейроендокринну діяльність мозку і гомеостаз організму;
б) відділ головного мозку, який відповідає за рівновагу;
в) це біологічно-активна хімічна речовина, що виділяється ендокринними залозами безпосередньо у кров і впливає на певні органи і тканини-мішені або на організм в цілому.
4. Акліматизація до високої температури залежить від:
а) умов довколишнього середовища при проведенні кожного тренувального заняття; тривалості перебування спортсмена в умовах високої температури; інтенсивності внутрішнього утворення тепла;
б) тривалості перебування спортсмена в умовах високої температури; інтенсивності внутрішнього утворення тепла;
в) умов довколишнього середовища при проведенні кожного тренувального заняття.
5. Від яких факторів залежить сприйняття температури:
а) вітер, вологість; фізіологічних і психологічних особливостей людини; погодних умов.
б) вітер, фізіологічних і психологічних особливостей людини;
в) вітер, вологість; погодних умов.
6. Перша реакція організму на вплив холоду:
а) зниження шкірних і респіраторних втрат тепла за рахунок звуження судин шкіри та легеневих альвеол;
б) звуження судин шкіри та легеневих альвеол;
в) зменшення легеневої вентиляції.
7. Внаслідок подразнення холодових рецепторів змінюються рефлекторні реакції:
а) звужуються кровоносні судини шкіри, що на третину зменшує тепловіддачу організму;
б) ліпідний обмін;
в) звуження периферичних судин.
10. "Полярна хвороба" – це:
а) захисні механізми і адаптивна перебудова організму можуть викликати дезадаптацію;
б) тремтіння від холоду;
в) метаболічні реакції.
Тест № 6. Життєвий цикл організму
1. Гіпотермія:
а) стан організму, при якому температура тіла падає нижче необхідної для підтримки нормального обміну речовин і функцій організму;
б) стан організму, при якому температура тіла піднімається вище необхідної для підтримки нормального обміну речовин і функцій організму;
в) тепловий удар.
2. У людини в стані спокою при звичайних умовах дифузійна здатність легень:
а) необмежена;
б) обмежена;
в) ваш варіант.
3. М. М. Амосов:
а) учений в галузі медицини та біокібернетики, кардіохірургії;
б) видатний лікар терапевт;
в) видатний лікар гінеколог.
4. За рішенням ЮНЕСКО оголошено роком Миколи Амосова:
а) 2013;
б) 1995;
в) 2010.
5. Адаптація – це:
а) процес пристосування живих організмів до специфічних умов існування, що забезпечує не лише нормальну життєдіяльність організму, а й збереження достатнього рівня працездатності у нових, у тому числі й соціальних, умовах існування;
б) відбувається перебудова різних функцій організму;
в) різні коливання погодно-кліматичних умов.
6. Акліматизація – це:
а) процес пристосування організму до змін в навколишньому середовищі, часто залучаючи температуру або клімат;
б) процес пристосування живих організмів до специфічних умов існування, що забезпечує не лише нормальну життєдіяльність організму, а й збереження достатнього рівня працездатності у нових, у тому числі й соціальних, умовах існування;
в) сукупність фізіологічних реакцій, які лежать в основі пристосування організму до кліматопогодних умов, спрямованих на збереження відносної постійності термічного гомеостазу.
7. Біоритмологія, або хронобіологія – це:
а) вивчає циклічні біологічні процеси, які мають місце на всіх етапах і рівнях організації живої системи;
б) механізм відліку часу;
в) процес пристосування організму до змін в навколишньому середовищі, часто залучаючи температуру або клімат.
8. Біологічні ритми– це:
а) періодично повторювані зміни характеру та інтенсивності біологічних процесів та явищ в живих організмах;
б) перебудова різних функцій організму;
в) циклічні біологічні процеси, які мають місце на всіх етапах і рівнях організації живої системи.
9. Відповідно до міжнародно визнаної класифікації біоритмологічних типів всі люди належать до:
а) голубів, жайворонків, сов;
б) жайворонків, сов, голубів, горобців;
в) солов’їв, жайворонків, сов.
10. Кисневе голодування – це:
а) патологічний стан, під час якого тканини і органи недостатньо насичуються киснем або кисню достатньо, але він не засвоюється тканинами;
б) гіпертонія;
в) переохолодження людини.
Тест № 7. Спортивне тренування, відбір, орієнтація
1. Гіпотермія:
а) стан організму, при якому температура тіла падає нижче необхідної для підтримки нормального обміну речовин і функцій організму;
б) патологічний стан, під час якого тканини і органи недостатньо насичуються киснемабо кисню достатньо, але він не засвоюється тканинами;
в) переохолодження організму.
2. Спортивне тренування – це:
а) спеціалізований процес всебічного фізичного виховання, спрямований на досягнення високих спортивних результатів;
б) завдання збереження і зміцнення здоров'я; гармонійний фізичний розвиток;
в) педагогічна майстерність тренера.
3. Спортивна форма:
а) стан найкращою готовності до спортивних досягнень;
б) активізація емоційно-вольових процесів;
в) стан активності під час змагань.
4. Система спортивного тренування:
а) сукупність теоретичних достіоюеній в цій області, а також сама практична діяльність з організації тренувального процесу і управління ним;
б) спеціалізований процес всебічного фізичного виховання, спрямований на досягнення високих спортивних результатів;
в) стан найкращою готовності до спортивних досягнень.
5. Спортивний відбір – це:
а) система організаційно-методичних заходів, що включають педагогічні, психологічні, соціологічні й медико-біологічні методи дослідження, на підставі яких виявляються здатності дітей, підлітків для спеціалізації в певному виді спорту або в групі видів спорту;
б) система спеціалізованого процесу всебічного фізичного виховання, спрямована на досягнення високих спортивних результатів;
в) система, спрямована на виявлення спортивних здатностей до того чи іншого виду спорту.
6. Спортивна орієнтація:
а) система, спрямована на виявлення спортивних здатностей до того чи іншого виду спорту;
б) система спеціалізованого процесу всебічного фізичного виховання, спрямована на досягнення високих спортивних результатів;
в) система організаційно-методичних заходів, що дозволяють намітити напрямок спеціалізації юного спортсмена в певному виді спорту.
7. Основною формою відбору кандидатів у збірні команди країни служать:
а) спортивні змагання;
б) олімпійські ігри;
в) змагання між спортсменами у ДЮСШ.
8. Методи спортивного відбору й орієнтації:
а) стандартно-нормативний, індивідуально-нормативний, типологічно-нормативний, типо-специфічний;
б) індивідуально-нормативний, типологічно-нормативний, типо-специфічний;
в) стандартно-нормативний, індивідуально-нормативний, типологічно-нормативний.
9. Система спортивної обдарованості представлена схемою:
а) цілісний організм – система органів – органи – тканини – клітинні і неклітинні елементи тканин;
б) неклітинні елементи тканин - система органів - цілісний організм;
в) цілісний організм - тканини – клітинні і неклітинні елементи тканин.
10. Предметом теорії спортивного відбору є:
а) обдарованість;
б) тренованість;
в) здібність.
Тест № 8. Темпи росту та розвитку організму
1. Хронологічний вік – це:
а) період (у роках, місяцях, днях), прожи¬тий від дня народження до певного відлічуваного моменту;
б) сукупність анатомічних і фізіологічних особливостей організму;
в) неперервний процес росту і розвитку.
2. Біоло¬гічний вік:
а) сукупність анатомічних і фізіологічних особливостей організму, а також відповідніста цих процесів віко¬вим нормам даної популяції;
б) період (у роках, місяцях, днях), прожи¬тий від дня народження до певного відлічуваного моменту;
в) біо¬логічні ознаки або соціальні принципи.
3. Періодизація, яка визначається періодами навчання:
а) переддошкільний вік; дошкільний вік; шкільний вік;
б) дошкільний вік;
в) шкільний вік.
4. Акселерація:
а) приско¬рення темпів росту і розвитку дітей та підлітків кожного наступного покоління порівняно з попереднім;
б) сукупність анатомічних і фізіологічних особливостей організму, а також відповідніста цих процесів віко¬вим нормам даної популяції;
в) статеве дозрівання, яке супровод¬жується змінами діяльності залоз внутрішньої секреції.
5. Фізичні вправи динамічного характеру залежно від характеру реагування на зовнішні умови прийнято ділити на дві великі групи:
а) стереотипні і ситуаційні;
б) стереотипні і стандартні;
в) нестандартні і стереотипні.
6. Аеробний метаболізм (або клітинне дихання):
а) процес, що відбуваєть¬ся у мітохондріях і припускає використання кисню для утворення енергії (АТФ);
б) приско¬рення темпів росту і розвитку дітей та підлітків кожного наступного покоління порівняно з попереднім;
в) момент, коли метаболічні потреби, що ставить фі¬зичне навантаження, не задовольняються наявними аеробними джерелами, у цьому випадку збільшується анаеробний метаболізм, котрий проявляється підвищенням концентрації лактату в крові.
7. Вправи аеробної спрямованості та низької інтенсивності:
а) вправи аеробної спрямованості, виконувані з невеликою інтенсивністю, що, як вважа¬ють, призводить до спалювання великої кількості жирів;
б) вдихання додаткової кількості кисню, що сприяє, на думку деяких спортсменів, підвищенню працездатності;
в) відносне (не абсолютне) збільшення маси еритро¬цитів на одиницю об'єму крові, зумовлене зменшенням об'єму плазми.
8. Довгострокова адаптація:
а) фізіологічні зміни в організмі людини внаслідок повторюваних фізичних навантажень протягом тижнів або місяців;
б) зменшена клітинна чутливість до гормону, оче¬видно, внаслідок наявності меншої кількості клітинних рецепторів для зв'язу¬вання з гормоном;
в) вправи аеробної спрямованості, виконувані з невеликою інтенсивністю, що, як вважа¬ють, призводить до спалювання великої кількості жирів.
9. Зниження інтенсивності тренування:
а) скорочення інтенсивності тре¬нувальних занять перед головним змаганням, що забезпечує відпочинок від виснажливих тренувальних занять;
б) перерозподіл крові на системному рівні або на рівні організму, що контролюється нервовими меха¬нізмами;
в) біологічно активні аміни, такі, як адреналін та норадрепалін, що мають потужний вплив, подібний до впливу симпатичної нерво¬вої системи.
10. Інтервальний метод тренувань:
а) повторювані короткочасні фізичні навантаження у високому темпі з короткими інтервалами відпочинку;
б) повторювані короткочасні фізичні навантаження у низькому темпі з короткими інтервалами відпочинку;
в) повторювані короткочасні фізичні навантаження.
Тест № 5. Акліматизація організму
1. Температура тіла:
а) комплексний показник теплового стану організму людини, що відображає складні відносини між виробленням тепла різних органів і тканин і теплообміном між ними і зовнішнім середовищем;
б) один із важливих абіотичних чинників, що впливають на всі фізіологічні функції всіх живих організмів;
в) відмінність між температуою зовнішньою і внутрішньою.
2. Середня температура людського тіла зазвичай коливається в діапазоні:
а) між 36,5 і 37,2 градусами за Цельсієм;
б) між 33,5 і 36,2 градусами за Цельсієм;
в) між 36 і 37 градусами за Цельсієм.
3. Гіпоталамус – це:
а) невелика область в проміжному мозку, що включає в себе велику кількість груп клітин, які регулюють нейроендокринну діяльність мозку і гомеостаз організму;
б) відділ головного мозку, який відповідає за рівновагу;
в) це біологічно-активна хімічна речовина, що виділяється ендокринними залозами безпосередньо у кров і впливає на певні органи і тканини-мішені або на організм в цілому.
4. Акліматизація до високої температури залежить від:
а) умов довколишнього середовища при проведенні кожного тренувального заняття; тривалості перебування спортсмена в умовах високої температури; інтенсивності внутрішнього утворення тепла;
б) тривалості перебування спортсмена в умовах високої температури; інтенсивності внутрішнього утворення тепла;
в) умов довколишнього середовища при проведенні кожного тренувального заняття.
5. Від яких факторів залежить сприйняття температури:
а) вітер, вологість; фізіологічних і психологічних особливостей людини; погодних умов.
б) вітер, фізіологічних і психологічних особливостей людини;
в) вітер, вологість; погодних умов.
6. Перша реакція організму на вплив холоду:
а) зниження шкірних і респіраторних втрат тепла за рахунок звуження судин шкіри та легеневих альвеол;
б) звуження судин шкіри та легеневих альвеол;
в) зменшення легеневої вентиляції.
7. Внаслідок подразнення холодових рецепторів змінюються рефлекторні реакції:
а) звужуються кровоносні судини шкіри, що на третину зменшує тепловіддачу організму;
б) ліпідний обмін;
в) звуження периферичних судин.
10. "Полярна хвороба" – це:
а) захисні механізми і адаптивна перебудова організму можуть викликати дезадаптацію;
б) тремтіння від холоду;
в) метаболічні реакції.
Тест № 6. Життєвий цикл організму
1. Гіпотермія:
а) стан організму, при якому температура тіла падає нижче необхідної для підтримки нормального обміну речовин і функцій організму;
б) стан організму, при якому температура тіла піднімається вище необхідної для підтримки нормального обміну речовин і функцій організму;
в) тепловий удар.
2. У людини в стані спокою при звичайних умовах дифузійна здатність легень:
а) необмежена;
б) обмежена;
в) ваш варіант.
3. М. М. Амосов:
а) учений в галузі медицини та біокібернетики, кардіохірургії;
б) видатний лікар терапевт;
в) видатний лікар гінеколог.
4. За рішенням ЮНЕСКО оголошено роком Миколи Амосова:
а) 2013;
б) 1995;
в) 2010.
5. Адаптація – це:
а) процес пристосування живих організмів до специфічних умов існування, що забезпечує не лише нормальну життєдіяльність організму, а й збереження достатнього рівня працездатності у нових, у тому числі й соціальних, умовах існування;
б) відбувається перебудова різних функцій організму;
в) різні коливання погодно-кліматичних умов.
6. Акліматизація – це:
а) процес пристосування організму до змін в навколишньому середовищі, часто залучаючи температуру або клімат;
б) процес пристосування живих організмів до специфічних умов існування, що забезпечує не лише нормальну життєдіяльність організму, а й збереження достатнього рівня працездатності у нових, у тому числі й соціальних, умовах існування;
в) сукупність фізіологічних реакцій, які лежать в основі пристосування організму до кліматопогодних умов, спрямованих на збереження відносної постійності термічного гомеостазу.
7. Біоритмологія, або хронобіологія – це:
а) вивчає циклічні біологічні процеси, які мають місце на всіх етапах і рівнях організації живої системи;
б) механізм відліку часу;
в) процес пристосування організму до змін в навколишньому середовищі, часто залучаючи температуру або клімат.
8. Біологічні ритми– це:
а) періодично повторювані зміни характеру та інтенсивності біологічних процесів та явищ в живих організмах;
б) перебудова різних функцій організму;
в) циклічні біологічні процеси, які мають місце на всіх етапах і рівнях організації живої системи.
9. Відповідно до міжнародно визнаної класифікації біоритмологічних типів всі люди належать до:
а) голубів, жайворонків, сов;
б) жайворонків, сов, голубів, горобців;
в) солов’їв, жайворонків, сов.
10. Кисневе голодування – це:
а) патологічний стан, під час якого тканини і органи недостатньо насичуються киснем або кисню достатньо, але він не засвоюється тканинами;
б) гіпертонія;
в) переохолодження людини.
Тест № 7. Спортивне тренування, відбір, орієнтація
1. Гіпотермія:
а) стан організму, при якому температура тіла падає нижче необхідної для підтримки нормального обміну речовин і функцій організму;
б) патологічний стан, під час якого тканини і органи недостатньо насичуються киснемабо кисню достатньо, але він не засвоюється тканинами;
в) переохолодження організму.
2. Спортивне тренування – це:
а) спеціалізований процес всебічного фізичного виховання, спрямований на досягнення високих спортивних результатів;
б) завдання збереження і зміцнення здоров'я; гармонійний фізичний розвиток;
в) педагогічна майстерність тренера.
3. Спортивна форма:
а) стан найкращою готовності до спортивних досягнень;
б) активізація емоційно-вольових процесів;
в) стан активності під час змагань.
4. Система спортивного тренування:
а) сукупність теоретичних достіоюеній в цій області, а також сама практична діяльність з організації тренувального процесу і управління ним;
б) спеціалізований процес всебічного фізичного виховання, спрямований на досягнення високих спортивних результатів;
в) стан найкращою готовності до спортивних досягнень.
5. Спортивний відбір – це:
а) система організаційно-методичних заходів, що включають педагогічні, психологічні, соціологічні й медико-біологічні методи дослідження, на підставі яких виявляються здатності дітей, підлітків для спеціалізації в певному виді спорту або в групі видів спорту;
б) система спеціалізованого процесу всебічного фізичного виховання, спрямована на досягнення високих спортивних результатів;
в) система, спрямована на виявлення спортивних здатностей до того чи іншого виду спорту.
6. Спортивна орієнтація:
а) система, спрямована на виявлення спортивних здатностей до того чи іншого виду спорту;
б) система спеціалізованого процесу всебічного фізичного виховання, спрямована на досягнення високих спортивних результатів;
в) система організаційно-методичних заходів, що дозволяють намітити напрямок спеціалізації юного спортсмена в певному виді спорту.
7. Основною формою відбору кандидатів у збірні команди країни служать:
а) спортивні змагання;
б) олімпійські ігри;
в) змагання між спортсменами у ДЮСШ.
8. Методи спортивного відбору й орієнтації:
а) стандартно-нормативний, індивідуально-нормативний, типологічно-нормативний, типо-специфічний;
б) індивідуально-нормативний, типологічно-нормативний, типо-специфічний;
в) стандартно-нормативний, індивідуально-нормативний, типологічно-нормативний.
9. Система спортивної обдарованості представлена схемою:
а) цілісний організм – система органів – органи – тканини – клітинні і неклітинні елементи тканин;
б) неклітинні елементи тканин - система органів - цілісний організм;
в) цілісний організм - тканини – клітинні і неклітинні елементи тканин.
10. Предметом теорії спортивного відбору є:
а) обдарованість;
б) тренованість;
в) здібність.
Тест № 8. Темпи росту та розвитку організму
1. Хронологічний вік – це:
а) період (у роках, місяцях, днях), прожи¬тий від дня народження до певного відлічуваного моменту;
б) сукупність анатомічних і фізіологічних особливостей організму;
в) неперервний процес росту і розвитку.
2. Біоло¬гічний вік:
а) сукупність анатомічних і фізіологічних особливостей організму, а також відповідніста цих процесів віко¬вим нормам даної популяції;
б) період (у роках, місяцях, днях), прожи¬тий від дня народження до певного відлічуваного моменту;
в) біо¬логічні ознаки або соціальні принципи.
3. Періодизація, яка визначається періодами навчання:
а) переддошкільний вік; дошкільний вік; шкільний вік;
б) дошкільний вік;
в) шкільний вік.
4. Акселерація:
а) приско¬рення темпів росту і розвитку дітей та підлітків кожного наступного покоління порівняно з попереднім;
б) сукупність анатомічних і фізіологічних особливостей організму, а також відповідніста цих процесів віко¬вим нормам даної популяції;
в) статеве дозрівання, яке супровод¬жується змінами діяльності залоз внутрішньої секреції.
5. Фізичні вправи динамічного характеру залежно від характеру реагування на зовнішні умови прийнято ділити на дві великі групи:
а) стереотипні і ситуаційні;
б) стереотипні і стандартні;
в) нестандартні і стереотипні.
6. Аеробний метаболізм (або клітинне дихання):
а) процес, що відбуваєть¬ся у мітохондріях і припускає використання кисню для утворення енергії (АТФ);
б) приско¬рення темпів росту і розвитку дітей та підлітків кожного наступного покоління порівняно з попереднім;
в) момент, коли метаболічні потреби, що ставить фі¬зичне навантаження, не задовольняються наявними аеробними джерелами, у цьому випадку збільшується анаеробний метаболізм, котрий проявляється підвищенням концентрації лактату в крові.
7. Вправи аеробної спрямованості та низької інтенсивності:
а) вправи аеробної спрямованості, виконувані з невеликою інтенсивністю, що, як вважа¬ють, призводить до спалювання великої кількості жирів;
б) вдихання додаткової кількості кисню, що сприяє, на думку деяких спортсменів, підвищенню працездатності;
в) відносне (не абсолютне) збільшення маси еритро¬цитів на одиницю об'єму крові, зумовлене зменшенням об'єму плазми.
8. Довгострокова адаптація:
а) фізіологічні зміни в організмі людини внаслідок повторюваних фізичних навантажень протягом тижнів або місяців;
б) зменшена клітинна чутливість до гормону, оче¬видно, внаслідок наявності меншої кількості клітинних рецепторів для зв'язу¬вання з гормоном;
в) вправи аеробної спрямованості, виконувані з невеликою інтенсивністю, що, як вважа¬ють, призводить до спалювання великої кількості жирів.
9. Зниження інтенсивності тренування:
а) скорочення інтенсивності тре¬нувальних занять перед головним змаганням, що забезпечує відпочинок від виснажливих тренувальних занять;
б) перерозподіл крові на системному рівні або на рівні організму, що контролюється нервовими меха¬нізмами;
в) біологічно активні аміни, такі, як адреналін та норадрепалін, що мають потужний вплив, подібний до впливу симпатичної нерво¬вої системи.
10. Інтервальний метод тренувань:
а) повторювані короткочасні фізичні навантаження у високому темпі з короткими інтервалами відпочинку;
б) повторювані короткочасні фізичні навантаження у низькому темпі з короткими інтервалами відпочинку;
в) повторювані короткочасні фізичні навантаження.
