суббота, 23 мая 2020 г.

12 тиждень дистанційного навчання

Контроль модуля
Тест № 5. Акліматизація організму
1. Температура тіла:
а) комплексний показник теплового стану організму людини, що відображає складні відносини між виробленням тепла різних органів і тканин і теплообміном між ними і зовнішнім середовищем;
б) один із важливих абіотичних чинників, що впливають на всі фізіологічні функції всіх живих організмів;
в) відмінність між температуою зовнішньою і внутрішньою.

2. Середня температура людського тіла зазвичай коливається в діапазоні:
а)  між 36,5 і 37,2 градусами за Цельсієм;
б) між 33,5 і 36,2 градусами за Цельсієм;
в) між 36 і 37 градусами за Цельсієм.

3. Гіпоталамус – це:
а) невелика область в проміжному мозку, що включає в себе велику кількість груп клітин, які регулюють нейроендокринну діяльність мозку і гомеостаз організму;
б) відділ головного мозку, який відповідає за рівновагу;
в) це біологічно-активна хімічна речовина, що виділяється ендокринними залозами безпосередньо у кров і впливає на певні органи і тканини-мішені або на організм в цілому.

4. Акліматизація до високої температури залежить від:
а) умов довколишнього середовища при проведенні кожного тренувального заняття; тривалості перебування спортсмена в умовах високої температури; інтенсивності внутрішнього утворення тепла;
б) тривалості перебування спортсмена в умовах високої температури; інтенсивності внутрішнього утворення тепла;
в) умов довколишнього середовища при проведенні кожного тренувального заняття.

5. Від яких факторів залежить сприйняття температури:
а) вітер, вологість; фізіологічних і психологічних особливостей людини; погодних умов.
б) вітер, фізіологічних і психологічних особливостей людини;
в) вітер, вологість; погодних умов.

6. Перша реакція організму на вплив холоду:
а) зниження шкірних і респіраторних втрат тепла за рахунок звуження судин шкіри та легеневих альвеол;
б) звуження судин шкіри та легеневих альвеол;
в) зменшення легеневої вентиляції.

7. Внаслідок подразнення холодових рецепторів змінюються рефлекторні реакції: 
а) звужуються кровоносні судини шкіри, що на третину зменшує тепловіддачу організму;
б) ліпідний обмін;
в) звуження периферичних судин.

10. "Полярна хвороба" – це:
а) захисні механізми і адаптивна перебудова організму можуть викликати дезадаптацію;
б) тремтіння від холоду;
в) метаболічні реакції.


Тест № 6. Життєвий цикл організму
1. Гіпотермія:
а) стан організму, при якому температура тіла падає нижче необхідної для підтримки нормального обміну речовин і функцій організму;
б) стан організму, при якому температура тіла піднімається вище необхідної для підтримки нормального обміну речовин і функцій організму;
в) тепловий удар.

2. У людини в стані спокою при звичайних умовах дифузійна здатність легень:
а) необмежена;
б) обмежена;
в) ваш варіант.

3. М. М. Амосов:
а) учений в галузі медицини та біокібернетики, кардіохірургії; 
б) видатний лікар терапевт;
в) видатний лікар гінеколог.

4. За рішенням ЮНЕСКО оголошено роком Миколи Амосова:
а) 2013;
б) 1995;
в) 2010.

5. Адаптація – це:
а)  процес пристосування живих організмів до специфічних умов існування, що забезпечує не лише нормальну життєдіяльність організму, а й збереження достатнього рівня працездатності у нових, у тому числі й соціальних, умовах існування;
б) відбувається перебудова різних функцій організму;
в) різні коливання погодно-кліматичних умов. 

6. Акліматизація – це:
а) процес пристосування організму до змін в навколишньому середовищі, часто залучаючи температуру або клімат; 
б) процес пристосування живих організмів до специфічних умов існування, що забезпечує не лише нормальну життєдіяльність організму, а й збереження достатнього рівня працездатності у нових, у тому числі й соціальних, умовах існування;
в) сукупність фізіологічних реакцій, які лежать в основі пристосування організму до кліматопогодних умов, спрямованих на збереження відносної постійності термічного гомеостазу.

7. Біоритмологія, або хронобіологія – це:
а) вивчає циклічні біологічні процеси, які мають місце на всіх етапах і рівнях організації живої системи;
б) механізм відліку часу;
в) процес пристосування організму до змін в навколишньому середовищі, часто залучаючи температуру або клімат.

8. Біологічні ритми– це:
а) періодично повторювані зміни характеру та інтенсивності біологічних процесів та явищ в живих організмах; 
б) перебудова різних функцій організму;
в) циклічні біологічні процеси, які мають місце на всіх етапах і рівнях організації живої системи.

9. Відповідно до міжнародно визнаної класифікації біоритмологічних типів всі люди належать до:
а) голубів, жайворонків, сов;
б) жайворонків, сов, голубів, горобців;
в) солов’їв, жайворонків, сов.

10. Кисневе голодування – це:
а) патологічний стан, під час якого тканини і органи недостатньо насичуються киснем або кисню достатньо, але він не засвоюється тканинами;
б) гіпертонія;
в) переохолодження людини.

Тест № 7. Спортивне тренування, відбір, орієнтація
1. Гіпотермія:
а) стан організму, при якому температура тіла падає нижче необхідної для підтримки нормального обміну речовин і функцій організму;
б) патологічний стан, під час якого тканини і органи недостатньо насичуються киснемабо кисню достатньо, але він не засвоюється тканинами;
в) переохолодження організму.

2. Спортивне тренування – це:
а)  спеціалізований процес всебічного фізичного виховання, спрямований на досягнення високих спортивних результатів;
б) завдання збереження і зміцнення здоров'я; гармонійний фізичний розвиток;
в) педагогічна майстерність тренера.

3. Спортивна форма:
а) стан найкращою готовності до спортивних досягнень; 
б) активізація емоційно-вольових процесів;
в) стан активності під час змагань.

4. Система спортивного тренування:
а) сукупність теоретичних достіоюеній в цій області, а також сама практична діяльність з організації тренувального процесу і управління ним;
б) спеціалізований процес всебічного фізичного виховання, спрямований на досягнення високих спортивних результатів;
в) стан найкращою готовності до спортивних досягнень.

5. Спортивний відбір – це:
а)  система організаційно-методичних заходів, що включають педагогічні, психологічні, соціологічні й медико-біологічні методи дослідження, на підставі яких виявляються здатності дітей, підлітків для спеціалізації в певному виді спорту або в групі видів спорту; 
б) система спеціалізованого процесу всебічного фізичного виховання, спрямована на досягнення високих спортивних результатів;
в) система, спрямована на виявлення спортивних здатностей до того чи іншого виду спорту.

6. Спортивна орієнтація:
а)  система, спрямована на виявлення спортивних здатностей до того чи іншого виду спорту;
б)  система спеціалізованого процесу всебічного фізичного виховання, спрямована на досягнення високих спортивних результатів;
в) система організаційно-методичних заходів, що дозволяють намітити напрямок спеціалізації юного спортсмена в певному виді спорту.

7. Основною формою відбору кандидатів у збірні команди країни служать:
а)  спортивні змагання;
б) олімпійські ігри;
в) змагання між спортсменами у ДЮСШ.

8. Методи спортивного відбору й орієнтації:
а) стандартно-нормативний, індивідуально-нормативний, типологічно-нормативний, типо-специфічний;
б) індивідуально-нормативний, типологічно-нормативний, типо-специфічний;
в) стандартно-нормативний, індивідуально-нормативний, типологічно-нормативний.

9. Система спортивної обдарованості представлена схемою: 
а) цілісний організм – система органів – органи – тканини – клітинні і неклітинні елементи тканин; 
б) неклітинні елементи тканин - система органів - цілісний організм;
в) цілісний організм - тканини – клітинні і неклітинні елементи тканин.

10. Предметом теорії спортивного відбору є:
а) обдарованість;
б) тренованість;
в) здібність.

Тест № 8. Темпи росту та розвитку організму
1. Хронологічний вік – це:
а)  період (у роках, місяцях, днях), прожи¬тий від дня народження до певного відлічуваного моменту; 
б) сукупність анатомічних і фізіологічних особливостей організму;
в) неперервний процес росту і розвитку.

2. Біоло¬гічний вік:
а)  сукупність анатомічних і фізіологічних особливостей організму, а також відповідніста цих процесів віко¬вим нормам даної популяції; 
б) період (у роках, місяцях, днях), прожи¬тий від дня народження до певного відлічуваного моменту;
в) біо¬логічні ознаки або соціальні принципи.

3. Періодизація, яка визначається періодами навчання:
а) переддошкільний вік; дошкільний вік; шкільний вік; 
б) дошкільний вік;
в) шкільний вік.

4. Акселерація:
а) приско¬рення темпів росту і розвитку дітей та підлітків кожного наступного покоління порівняно з попереднім; 
б) сукупність анатомічних і фізіологічних особливостей організму, а також відповідніста цих процесів віко¬вим нормам даної популяції;
в) статеве дозрівання, яке супровод¬жується змінами діяльності залоз внутрішньої секреції.

5. Фізичні вправи динамічного характеру залежно від характеру реагування на зовнішні умови прийнято ділити на дві великі групи: 
а) стереотипні і ситуаційні;
б) стереотипні і стандартні;
в) нестандартні і стереотипні.

6. Аеробний метаболізм (або клітинне дихання):
а) процес, що відбуваєть¬ся у мітохондріях і припускає використання кисню для утворення енергії (АТФ); 
б) приско¬рення темпів росту і розвитку дітей та підлітків кожного наступного покоління порівняно з попереднім;
в) момент, коли метаболічні потреби, що ставить фі¬зичне навантаження, не задовольняються наявними аеробними джерелами, у цьому випадку збільшується анаеробний метаболізм, котрий проявляється підвищенням концентрації лактату в крові.

7. Вправи аеробної спрямованості та низької інтенсивності:
а) вправи аеробної спрямованості, виконувані з невеликою інтенсивністю, що, як вважа¬ють, призводить до спалювання великої кількості жирів;
б) вдихання додаткової кількості кисню, що сприяє, на думку деяких спортсменів, підвищенню працездатності;
в) відносне (не абсолютне) збільшення маси еритро¬цитів на одиницю об'єму крові, зумовлене зменшенням об'єму плазми.

8. Довгострокова адаптація:
а) фізіологічні зміни в організмі людини внаслідок повторюваних фізичних навантажень протягом тижнів або місяців;
б) зменшена клітинна чутливість до гормону, оче¬видно, внаслідок наявності меншої кількості клітинних рецепторів для зв'язу¬вання з гормоном;
в) вправи аеробної спрямованості, виконувані з невеликою інтенсивністю, що, як вважа¬ють, призводить до спалювання великої кількості жирів.

9. Зниження інтенсивності тренування:
а) скорочення інтенсивності тре¬нувальних занять перед головним змаганням, що забезпечує відпочинок від виснажливих тренувальних занять; 
б) перерозподіл крові на системному рівні або на рівні організму, що контролюється нервовими меха¬нізмами;
в) біологічно активні аміни, такі, як адреналін та норадрепалін, що мають потужний вплив, подібний до впливу симпатичної нерво¬вої системи.

10. Інтервальний метод тренувань:
а) повторювані короткочасні фізичні навантаження у високому темпі з короткими інтервалами відпочинку;
б) повторювані короткочасні фізичні навантаження у низькому темпі з короткими інтервалами відпочинку;

в) повторювані короткочасні фізичні навантаження.

11 диждень дистанційного навчання

Тема. Оцінка основних форм фізичних тренувань 

Напишіть, які показники фізичної підготовленості використовують для оцінки фізичних тренувань? Зробіть фото та напишіть власний результат

воскресенье, 10 мая 2020 г.

10 тиждень дистанційного навчання

Тема. Аналіз найбільш вагомих програм для тренувань (Купера, Амосова)

Завдання. 
1. Прочитати матеріал. Виконати практично. Надіслати фото виконання


Авторська програма М.Амосова
Український хірург-кардіолог Микола Михайлович Амосов, так само як і К. Купер, створив свою оздоровчу програму «1000 рухів» спочатку для самого себе. До 40 років за величезного робочого перенапруги Амосов «заробив», як він сам пише у книзі «Роздуми про здоров'я», серцеву аритмію, радикуліт, жорстокі спазми шлунка, неминущі болю в хребті. Знайомий лікар передбачив йому пропащу життя і попередив, що далі буде тільки гірше.
Амосов розробив тренувальний курс для хребта, почавши зі ста рухів і поступово збільшуючи навантаження. Коли він дійшов до щоденної норми в 1000 рухів, у нього нарешті перестала боліти спина, його перестали турбувати спазми шлунка і перебої в діяльності серця, а вага повернувся до того, який був в студентські роки.
Аналізуючи сучасні комплекси гімнастичних вправ, Амосов побачив їх спільний недолік - занадто мала кількість рухів, яке не дає потрібного тренувального ефекту. Здорова людина, займаючись гімнастикою, вважає Амосов, повинен слідувати простому правилу - частота пульсу подвоюється в порівнянні зі спокоєм, але не перевищує 150 ударів на хвилину. У тих, кому за 40, рекомендує Амосов, частота пульсу не повинна перевищувати 130 ударів на хвилину.
Контролювати роботу серця Амосов рекомендує таким чином:
Визначення пульсу в спокої. Пульс в положенні сидячи у чоловіків: рідше 50 ударів на хвилину - відмінно, рідше 65 - добре, 65-75 - посередньо, вище 75 - погано. У жінок і юнаків ці показники приблизно на п'ять ударів частіше.
Проба з присіданнями. У повільному темпі зробити 20 присідань, витягаючи руки вперед, зберігаючи тулуб прямим і широко розводячи коліна в сторони. Підвищення кількості ударів пульсу після навантаження на 25% і менше Амосов вважає відмінним, від 25 до 50 - хорошим, 50-75 - задовільним і понад 75% - поганим. Збільшення кількості ударів пульсу вдвічі і вище вказують на надмірну детренированность серця, його дуже високу збудливість, що є передвісником захворювання.
Проба з підскіками. Після попереднього підрахунку пульсу в положенні стоячи підстрибнути на п'ять, шість сантиметрів від підлоги 60 разів за 30 с. Потім знову підрахувати пульс, оцінюючи його гак само, як і в пробі з присіданнями.
На глибоке переконання Амосова, рівень тренованості, так само як і вага тіла, не повинен змінюватися з віком. При цьому він виходить з того, що вікові зміни основного обміну невеликі аж до 70 років. Отже, принаймні до 60 років всі зміни фізіологічних показників - слідство не віку, а способу життя, який приводить організм до детренированности і ожиріння. Тому норми здоров'я 30-річної людини цілком годяться і для 60-річного. Амосов обумовлює при цьому, що мова йде не про тих нормах, за якими ставляться спортивні рекорди, а про тих, що визначають рівень резервних потужностей, потрібних для здорового життя.
Амосов з великою симпатією відгукується про систему Купера і рекомендує її для зміцнення здоров'я. Однак його система годиться тільки тоді, коли достатньо місця і чистого повітря. У великих містах з їх загазованістю багато не набігаєш. За Купером, в день треба проходити п'ять кілометрів. Для багатьох городян це нереально через нестачу часу і занадто напруженого ритму життя. Тому система Амосова розрахована на заняття вдома. Акцент у вправах робиться на хребті і розвитку рухливості рук. Кожне з цих вправ Амосов робить в максимально швидкому темпі по 100 разів.
1. Лежачи в ліжку, тримаючись за спинку ліжка, закидати ноги догори, щоб гомілки діставали до чола.
2. Стоячи нахилятися вперед, торкаючись підлоги пальцями, а по можливості - всією долонею. Голова нахиляється вперед-назад в такт з нахилами тулуба.
3. Обертальні рухи в плечовому суглобі - вперед і вгору, потім назад з: максимальним обсягом руху.
4. Нахили в сторони. Долоні ковзають по тулубу і ногах. Одна - вниз, до коліна і нижче, інша - вгору, до пахви.
Голова повертається справа наліво.
5. Піднімання рук із закиданням долонь за спину, щоб торкнутися протилежної лопатки з одночасними нахилами голови вперед.
6. Обертання тулуба з права наліво з максимальним об'ємом русі. Пальці зчеплені на висоті грудей. Руки рухаються в такт з тулубом, посилюючи обертання. Голова повертаєте я в сторони в такт загальному обертанню.
7. Почергове максимальне підтягування ніг, зігнутих в колінах, до живота в положенні стоячи.
8. Віджимання від підлоги або дивана.
9. Перегинання через табурет максимально назад-вперед, зачепившись носками за який-небудь предмет - шафа або ліжко. Ківательние рухи головою.
10. Присідання, тримаючись за спинку стільця.
Весь цей комплекс виконується за 25 хв. Він дає, за підрахунками автора, приблизно ті ж 30 очок в тиждень, які Купер вважає оптимальною нормою для збереження здоров'я. Як і Купер, Амосов рекомендує поступовість і обережність в заняттях - починати з 10 рухів і потім додавати по 10 щотижня. Якщо біг на місці розглядати як додаткове навантаження, то починати треба з однієї хвилини і додавати по хвилині на тиждень - до п'яти або 10 хв.
Крім бігу і комплексу вправ, Амосов рекомендує ще і ходіння по сходах. Денна норма тут - 600 сходинок за шість хвилин. За Купером, це 4,7 очка. За тиждень набираються потрібні 30 очок.

3. Практичне виконання вправ за купером та Амосовим

9 тиджень дистанційного навчання

Завдання 1. Визначення хронотипу за посиланням. https://factum-info.net/tests/249-test-opredelite-vash-khronotip-sova-zhavoronok-ili-golub

Завдання 2.
Практична робота
Тест-опитування за Остбергом
1. Перед тим як відповісти на запитання, прочитайте його дуже уважно.
2. Відповідайте, будь ласка, на усі запитання.
3. Відповідайте на запитання, не порушуючи запропоновану послідовність.
4. На кожне запитання необхідно відповідати незалежно від відповідей на інші запитання.
5. Для кожного запитання пропонується на вибір декілька відповідей. Позначте хрестиком тільки одну із них. Під деякими запитаннями замість відповідей ви побачите шкалу. Позначте на цій шкалі хрестиком те місце, яке вам здається найвідповіднішим.
6. На кожне запитання старайтеся відповісти відверто.
Основна частина
1.                   Коли ви хотіли б вставати, якби були цілком вільні у виборі свого розпорядку дня і керувалися при цьому виключно особистими бажаннями?
Бали
Години
взимку
влітку
5
5.00—6.45
4.00—5.45
4
6.46—8.15
5.46—7.15
3
8.16—10.45
7.16—9.45
2
10.46—12.00
9.46—11.00
1
12.01—13.00
11.01—12.00
2.                   Коли ви хотіли б лягати спати, і якби планували свій вечірній час цілком вільно і керувалися при цьому винятково особистими бажаннями?
Бали
Години
взимку
влітку
5
20.00—20.45
21.00—21.45
4
20.46—-21.30
21.46—22.30
3
21.31—00.15
22.31—01.15
2
00.16—01.30
01.16—02.30
1
01.31—03.00
02.31—04.00
3.                   Чи необхідний вам будильник, коли ранком треба встати в точно визначений час?
Бали
1
Без будильника не можу обійтися
2
Потреба в будильнику доволі велика
3
В окремих випадках потрібний
4
Зовсім не потрібний
4. Якщо б вам довелося готуватися до іспитів в умовах суворо лімітованого часу і використовувати для занять ніч (23—2 год.), чи продуктивно б ви працювали?
Бали
1
Праця була б високоефективною
2
Праця була б достатньо ефективною
3
Була б деяка користь
4
Абсолютно марною. Я зовсім не міг би працювати
5.                   Чи легко ви встаєте вранці за звичайних умов?
Бали
1
Дуже важко
2
Доволі важко
3
Доволі легко
4
Дуже легко
6.                   Чи відчуваєте ви, що повністю пробудилися у перші півгодини після сну?
Бали
1
Дуже велика сонливість
2
Невелика сонливість
3
Доволі ясна голова
4
Повна ясність думок
7.                   Чи хочете ви їсти у перші півгодини після пробудження?
Бали
1
Апетиту зовсім немає
2
Апетит знижений
3
Доволі добрий апетит
4
Відмінний апетит
8. Коли б вам довелося готуватися до іспитів в умовах жорсткого ліміту часу і використовувати для підготовки ранковий час (4—7 год.), наскільки продуктивною була би ваша робота в цей час?
Бали
Я зовсім не міг би працювати 1
Була б деяка користь 2
Праця була б достатньо ефективною З
Праця була б високоефективною 4
9. Чи почуваєте ви фізичну втому у перші півгодини після сну?
Бали
Дуже велика млявість (майже до повного знесилення) 1
Незначна млявість 2
Незначна бадьорість 3
Повна бадьорість 4
10. Якщо ви знаєте, що наступного дня ви не працюєте, коли ви ляжете спати?
Бали
Не пізніше ніж звичайно 4
Пізніше на 1 год. і менше 3
На 1—2 год. пізніше 2
11. Чи легко ви засинаєте у звичайних умовах?
Бали
Дуже важко 1
Доводі важко 2
Доволі легко 3
Дуже легко 4
12. Ви вирішили зміцнити своє здоров'я за допомогою фізкультури. Знайомий запропонував вам займатися разом по 1 год. два рази на тиждень. Для вашого знайомого найкраще це робити від 7 до 8 години ранку. Чи є цей період найкращим і для вас?
Бали У цей час перебуваю у добрій формі 4 Я був би в доволі доброму стані 3
Мені було б важко 2
Мені було б дуже важко 1
13. Якщо увечері ви почуваєте себе настільки втомленим, що повинні лягти спати о:
Години Бали
20.00—21.00 5
21.01 — 22.15 4
22.16—00.45 3
00.46 — 2.00 2
2.01 — 3.00 1
14. При виконанні двогодинної роботи, яка вимагає від вас повної мобілізації розумових сил, який із чотирьох запропонованих періодів ви вибрали б для цієї роботи, коли б були повністю вільні в плануванні свого розпорядку дня і керувалися тільки особистим бажанням?
Бали
8.00-10.00
6
11.00-13.00
4
15.00-17.00
2
19.00-21.00
0
15. Наскільки велика ваша втома до 23 години?
Бали
Дуже втомлююсь 5
Не дуже втомлююсь 3
Трохи втомлююсь 2
Зовсім не втомлююсь 0
16. З якоїсь причини вам довелося лягти спати на декілька годин пізніше ніж звичайно. Наступного ранку немає необхідності вставати в певний час. Який із чотирьох запропонованих варіантів вам найбільше підходить?
Бали
Прокинуся в певний час і більше не засну 4
Прокинуся в певний час і буду дрімати 3
Прокинуся в певний час і знову засну 2
Прокинуся пізніше ніж звичайно 1
17. Ви повинні чергувати вночі з 4 до 6 години. Наступний день у вас вільний. Який із чотирьох запропонованих варіантів буде для вас найсприят­ливішим?
Бали
Спати я буду тільки після нічного чергування 1
Перед чергуванням я подрімаю,
а після чергування ляжу спати 2
Перед чергуванням я добре висплюсь,
а після чергування ще подрімаю 3
Я повністю висплюсь перед чергуванням 4
18. Ви повинні протягом 2 годин виконувати важку фізичну роботу. Який час ви виберете для цього, якщо будете повністю вільні в плануванні свого розпорядку дня і зможете керуватися виключно особистими бажаннями?
Бали
8.00 –10.00 4
11.00 – 13.00 3
15.00 – 17.00 2
19.00 – 21.00 1
19. Ви вирішили серйозно зайнятися спортом, ваш знайомий пропонує тренуватися 2 рази на тиждень по 1 годині, найкращий час для нього — 22—23 год. Наскільки сприятливим був би цей час для вас?
Бали
Так, я був би у добрій формі 1
Мабуть, я був би в прийнятній формі 2
Трішки запізно, я був би в поганій формі 3
Ні, в цей час я зовсім не зміг би тренуватися 4
20. О котрій годині ви прокидалися в дитинстві під час шкільних канікул, коли час вставання не регламентувався?
Бали Години
5.                   5.00 — 6.45
4.                   6.46 — 7.45
3.                   7.46 — 9.45
2 9.46 — 10.45
1 . 10.46 — 12.00
21. Уявіть собі, що ви можете вільно вибирати свій робочий час. Припустімо, ви маєте 5-годинний робочий день і ваша робота цікава і задовольняє вас. Виберіть собі 5 безперервних годин, коли ефективність вашої роботи була б найвищою.
Бали Години
1.                   00.01 – 5.00
5 05.01 – 8.00
4 08.01 – 10.00
3 10.01 – 16.00
2.                   16.01 – 21.00
1.                   21.01 – 24.00
22. У який час роботи ви повністю досягаєте “вершини” своєї трудової діяльності?
Бали
Години
1
00.01 – 4.00
5
4.01 – 8.00
4
8.01 – 9.00
3
9.01 – 14.00
2
14.01 – 17.00
1
17.01 – 24.00
23. До якого із типів, ранкового чи вечірнього, ви себе відносите?
Бали
6
Тільки до ранкового
4
Більше до ранкового, ніж до вечірнього
2
Більше до вечірнього, ніж до ранкового
0
Тільки до вечірнього
Висновки:
Ваш тип ви можете визначити за сумою балів:
Більше 92: чітко виражений ранковий тип;
77 – 91: не чітко виражений ранковий тип
58-76: аритмічний тип;
42 – 57: нечітко виражений вечірній тип;
менше 41: чітко виражений вечірній тип.